8 листопада — день пам'яті Святого Димитрія Солунського (або ж Дмитра), з яким у народному побуті українців пов'язано багато синоптичних спостережень, прогностичних прикмет, а також селяни планували завершити до свята деякі господарські роботи. Адже вони завжди жили і живуть за “розміреним ритмом”.

Добрі господарі до Дмитра ховають зимові яблука у стіжки соломи. Так вони довго зберігаються, не псуються. До Дмитра потрібно облаштувати кіпці з картоплею, буряками та іншою городиною. А для тих плодів, які зберігаються у льосі, приготувати оберемки соломи, щоб, у випадку міцних морозів, накрити їх.

Жартували: «Після Дмитра не шукай борсукового жиру». Це нагадування про те, що до тієї пори борсуки залягли у норах на зиму. А якщо борсук ще гуляє, то зима запізниться.

У народі кажуть:

- Відлига на Дмитра - зима буде мокра, але тепла.

- День на Дмитра без снігу - зими ще не буде, «не хутко прийде».

- Дмитро без снігу - весна пізня.

- Якщо Дмитро одягнув біле хутро (випав щільний сніг) - снігопади невдовзі відновляться.

- Мороз на Дмитра - морози будуть взимку.

- На Дмитра курка з калюжі води нап'ється - зима може бути без снігу, а літо буде без хліба.

- Якщо на Дмитра дорога санна - таким буде і Михайло (21 листопада).

- Дмитро білі коні запрягає, а Михайло допрягає.

- Дмитро з кіньми, а Михайло зі саньми.

- Ознака тривалої зими, якщо Дмитро скував льодом водойми.